Владимир Владимирович Путин — российский государственный и политический деятель, действующий президент Российской Федерации и верховный главнокомандующий Вооружёнными силами Российской Федерации с 7 мая 2012 года
Ранее занимал должность президента с 31 декабря 1999 года по 7 мая 2008 года, в 1999—2000 и 2008—2012 годах находился на посту председателя правительства Российской Федерации.
Выпускник юридического факультета Ленинградского государственного университета. С 1977 года работал по линии контрразведки в следственном отделе Ленинградского управления КГБ. С 1985 по 1990 год служил в резидентуре советской внешней разведки в ГДР, работал в Дрездене под прикрытием в должности директора дрезденского Дома дружбы СССР—ГДР. 20 августа 1991 года в звании подполковника уволился из КГБ СССР.
В 1990—1991 годах работал помощником ректора ЛГУ по международным вопросам, советником председателя Ленинградского городского Совета народных депутатов Собчака, в 1991—1996 возглавлял Комитет по внешним связям мэрии Ленинграда, был советником мэра, первым заместителем председателя правительства Санкт-Петербурга. С августа 1996 года начал работать в Москве в должности заместителя управляющего делами президента Российской Федерации. После недолгого пребывания во главе ФСБ РФ и на посту секретаря Совета Безопасности Российской Федерации в августе 1999 года был назначен председателем Правительства Российской Федерации.
Какими должны быть налоги будущего?
Андрей Серветник Партнер, руководитель направления Международное налогообложение и практики Deloitte Private в Украине Серия очерков о том, как зарождались и формировались налоговые системы, и об их влиянии на человечество.
В попередніх десяти випусках ми з вами вивчали еволюцію податків та зміни в ставленні людства до них. Найзначніші з цих змін відбулися зовсім нещодавно — у XX та на початку XXI століть:На мою думку, основна проблема сучасних податкових систем полягає в тому, що вони виникли на підставі економічних реалій XX століття.
Податок на додану вартість, оподаткування доходів та прибутків, правила трансфертного ціноутворення та правила КІК — всі вони були розроблені для того, щоб збирати гроші з індустріального, але ніяк не цифрового суспільства.
І тепер багато в чому виглядають анахронізмами.Децентралізовані бізнеси, дані у «хмарі», радикальні зміни в моделях працевлаштування, мобільність населення — все це спонукає до відмови людства від старих податкових моделей та впровадження нових — які могли б і надалі фінансувати критично важливі функції держави, але дозволяли б сплачувати податки швидко, безболісно та непомітно для людей.Людству потрібні податки без податкових інспекторів, перевірок і декларацій; податки, на сплату яких не довелося б витрачати багато годин власного безцінного часу, які не годували б «великі уряди», а залишалися б переважно на місцях, під контролем місцевих громад, з метою запобігання корупції.
Читать на biz.nv.ua
